Тема: Державні символи України як історична цінність народу.
Мета:
·
Ознайомити учнів з національними символами України, з її
святинею – Прапором, Гербом, Гімном;
·
формувати національну свідомість школярів, виховувати
патріотів рідної держави, повагу до її символів;
·
розширювати пізнавальні інтереси школярів.
Форма: усний журнал.
Обладнання: Державний прапор
України, Герб, Гімн, карта України, плакат, дитячі малюнки.
ХІД
ПРОВЕДЕННЯ:
Дорогі діти, гості, ми раді
вітати вас на нашому заході. Сьогодні у нас виховна година, година, присвячена
державним символам України. Сьогодні ми з вами поговоримо про найдорожче серцю
кожної людини.
Ми всі діти українські –
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе –
Рідна віра, рідна мова
Рідний край – над усе.
Яка красива, багата і чудова
наша Україна. Вона оспівана у віршах, піснях, творах. Нехай тему нашої розмови
підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво –
Оці степи, це небо, ці ліси.
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе, як є – дорога, явори.
Усе моє – все зветься Україна.
Сьогодні ми проведемо свою
виховну годину у вигляді усного журналу.
СТОРІНКА
ПЕРША
Що таке Батьківщина?
Святою для кожної людини є
земля, де вона зробила свій крок, вимовила перше слово, почула мамину колискову
пісню, а потім народну пісню, почула бабусину казку, пішла стежиною до школи.
Ці почуття вічні, вони оспівані в піснях і віршах.
Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека
І діброва далека.
І веселка над лісом.
І стрімкий обеліск.
Україно, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна,
Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша
Наша отча сторона.
У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніше нам своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини
А нас, людей, без Батьківщини.
Отже, діти, для кожної людини найдорожча і наймиліша та земля, на якій ми
народилися, де живуть наші предки. Це – наша рідна земля, наша люба Україна.
Любімо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. Адже ми без
Батьківщини, як птах без крил.
СТОРІНКА
ДРУГА
«Наші символи»
Кожна країна світу обов’язково
має три символи. А що таке символи? Символ – це предмет, який характеризує
державу, відображає її традиції, побут, господарювання, історичне минуле,
прагнення народу. Символи України – Гімн, Герб, Прапор. У ст. 20 (1 розділ)
Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор
України, Державний Герб України, Державний Гімн України».
Що ж означають символи
детальніше?
Гімн – це головна пісня, яка
виконується в державі на всіх урочистостях.
Герб – розпізнавальний знак
держави.
Прапор (знамено) – полотнище
певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене
до древка. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету.
Кожен народ з повагою ставиться
до своїх символів. Прапор, Герб, Гімн є нашими святинями. Під час виконання
Гімну всі повинні підвестися, співаючи разом. Пам’ятаймо це завжди, діти,
шануймо наші святині. Діти, а давайте зараз усі разом заспіваємо Гімн.
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави.
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито.
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня – знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми
з ним дужі і єдині.
Ми навіки вже – народом
Українським в Україні.
ГЕРБ
Наш герб – тризуб, це воля, слава,
сила.
Наш герб – тризуб. Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є , ми завжди будем.
Добро і пісню несемо ми людям.
ГІМН
Слова палкі, мелодія врочиста.
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста
Це клич однин з мільйонів голосів.
Це наша клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне сонце навкруги.
СТОРІНКА
ТРЕТЯ
Наш стяг – пшениця в степах. Під
голубим сплетінням неба.
Прапорець, що я тримаю, –
Для мене єдиний.
Прапорець цей, що я маю, –
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від край неба голубого
Над пшеничним полем.
Пофантазуймо ж про те, чому саме
ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які почуття, скажімо, викликає у вас
жовтий колір? Нумо, подумаймо.
Так, правильно! Жовтий колір –
це колір пшеничної ниви, колір хліба – зерна, що дарує життя всьому сущому на
землі, це колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився
життєдайний хліб.
А про що вам говорить синій
колір? Звичайно, це колір ясного, чистого, мирного неба. Тому, мабуть, народ
України й вибрав поєднання цих кольорів для свого Національного Прапора.
Небеса
блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жита.
Це знамено рідне – злото й синява.
Прапор аш, як літо, в сонці майорить.
По долині – жито, по горі – блакить.
2 вересня 1991 року над будинком
Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий Національний Прапор – символ
незалежності та суверенітету нашої держави.
Отже, юні друзі, синьо-жовтий
прапор сьогодні майорить на всіх державних установах України. Він здіймається
над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним ходять у
морях, океанах українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних
спортивних змаганнях, коли на п’єдестал пошани підіймаються українські
спортсмени. Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу:
«Є у світі Україна!»
|