|
Функції сучасного класного
керівника:
- забезпечувати оптимальні умови для
всебічного гармонійного розвитку вихованців, їх самореалізації;
- у співдружності з батьками,
вчителями, дитячими громадськими організаціями здійснювати виховання школярів у
процесі навчально-виховної роботи в школі та за її межами;
-
систематично аналізувати індивідуальні фізіологічні і
соціально-психологічні особливості розвитку учнів класу; давати рекомендації
іншим учителям, батькам щодо необхідності враховувати індивідуальні та вікові
особливості розвитку кожного вихованця;
- здійснювати організацію і виховання учнівського колективу, вивчати динаміку
його розвитку, координувати діяльність учителів, які працюють у класі;
- організовувати виховні та
організаційні заходи для створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню та
збереженню здоров'я учнів;
- здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, батьками та учителями для
формування в школярів старанності, дисциплінованості у процесі навчальної
діяльності з урахуванням їх індивідуальних можливостей;
- організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню їх до
роботи позашкільних дитячих виховних закладів, дитячих громадських організацій;
- здійснювати цілеспрямовану
організаційно-педагогічну роботу з батьками, забезпечувати системність у
формуванні їх психолого-педагогічної культури;
- домагатись єдності вимог до
вихованців з боку школи й сім'ї, підтримувати зв'язок з вихователями груп
подовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими
громадськими організаціями;
- вести відповідну документацію,
подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість
учнів; стежити за веденням учнями щоденників тощо.
Основним обов'язком
класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи
вчителів, які працюють з ними.
Процес вивчення учнів має відбуватися з
дотриманням певних правил:
- вивчення потрібно спрямовувати на виявлення особливостей фізичного, психічного
і соціального розвитку конкретного вихованця;
- дослідження процесів розвитку
школярів має тривати впродовж усіх років навчання;
- виявляти потрібно не лише наявний
рівень розвитку конкретної особистості, але й прогнозувати його з урахуванням
"зони найближчого розвитку”;
- вивчення особистості школярів та їх колективів потрібно спрямовувати на
вирішення конкретних педагогічних завдань;
- вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного
оптимізму щодо їх розвитку і соціально-психологічного зростання;
- вивчення учнів має охоплювати всі
аспекти їх фізичного, психічного і соціального розвитку;
- застосування методів і методик
вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей;
- дослідження соціально-психічного
розвитку слід здійснювати в природних умовах навчально-виховного процесу;
- дослідженням повинні бути охоплені
усі учні, таке вивчення має стати систематичним;
- вивчення учнів поєднують з виховним
впливом на них;
- вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу
на позитивних, а не негативних рисах характеру та поведінки.
Систематизація
результатів вивчення особистості учнів
Процес вивчення учнів є складним і
відповідальним. Його результати мають бути основою при плануванні та проведенні
виховної роботи з ними, а також її координації з учителями, батьками та іншими
вихователями. З цією метою класний керівник ретельно і систематично має
фіксувати результати вивчення особистості учнів і класних колективів. Це —
своєрідний банк відомостей про рівень й особливості фізичного, психічного і
соціального розвитку кожного учня. До нього повинні мати доступ усі, хто
займається навчально-виховною роботою.
Фіксування результатів вивчення учнів можна здійснювати двома
способами: 1) у загальному зошиті на кожного учня відводять 2—3 сторінки і
періодично фіксують дані про психічний і соціальний розвиток; 2) використовуючи
"Особисту картку учня”, яка дає змогу дотримуватися вимог програми,
спостерігати за динамікою розвитку особистості.
Критерії оцінювання ефективності виховного процесу
Ефективність виховання — співвідношення між метою виховання і
результатами, досягнутими у процесі формування особистості, соціальних
груп. Для оцінювання результатів виховного
процесу необхідно мати чітке уявлення про визначення рівнів вихованості учнів,
їхньої свідомості, поведінки; вміти бачити зміни в її поведінці у результаті
виховних впливів; обирати найефективніші форми і методи виховання. Без цього
неможливо об'єктивно оцінити ефективність та якість виховної роботи, її впливу
на колектив, кожного учня зокрема. Складність процесу виховання
зумовлена тим, що результати його не завжди помітні відразу. Тільки з часом
можна судити про результативність виховного впливу педагога, що виявляється у
вихованості дітей.
Вихованість — комплексна
характеристика особистості, враховує наявність і рівень сформованості в неї
суспільно значущих якостей. Серцевина вихованості — моральні якості
(рівень набутого морального досвіду, моральної зрілості). Результати
процесу виховання різні, оскільки залежать від індивідуальних особливостей
вихованців, їх ставлення до навколишнього світу, виховних впливів, однолітків,
батьків, педагогів.
Критерієм вихованості кожної особистості є не лише знання
законів, правил, норм поведінки, а конкретні дії відповідно до визнаних норм і
правил. Такі критерії не можуть бути універсальними, бо в кожному конкретному
соціальному середовищі є свої норми і правила, а отже, і показники вихованості
людини. При цьому слід враховувати вік, рівень соціального досвіду людини
тощо. Критерії вихованості - ознаки, за
допомогою яких роблять висновок про рівень вихованості людини, оцінюють
результати виховного впливу.
Рівень вихованості - ступінь сформованості в учня відповідно до
вікових можливостей найважливіших якостей особистості, які є показниками
вихованості.
| 
