|
Рекомендації щодо
організації виховної роботи
Організовуючи виховну роботу в новому навчальному році, керівникам організації
виховного процесу в загальноосвітніх закладах освіти рекомендуємо:
1.
Користуватися такою нормативно-правовою базою:
– Закон України від 5 березня 2009
року № 1065-VI «Про загальнодержавну програму «Національний план дій щодо
реалізації Конвенції ООН про права дитини»;
–
Наказ
МОН N59 від 01.02.2010 р. "Про вжиття заходів щодо запобігання насильству
над дітьми";
– Наказ МОН N
58 від 01.02.2010 р. "Про затвердження заходів щодо виконання Державної
цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я
населення на період до 2012 року";
– Наказ МОН
N1243 від 31.10.2011 р. "Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів України";
– Наказ
МОН N 3754/981/538/49 від 27.10.2009 р. "Про затвердження Концепції
національно-патріотичного виховання молоді";
– Розпорядження
Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. N1494-р "Про
затвердження плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання
учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі
тематичних екскурсій з відвідуванням об'єктів культурної спадщини";
– Лист
Міністерства освіти і науки України № 1/9-520 від 14.08.2008 р. «Щодо планування роботи класного керівника
навчального закладу системи загальної середньої освіти».
–
Лист Міністерства освіти і науки України № 1.4/18-3127 від 30.07.2010. Методичні рекомендації на допомогу класним керівникам «Виховання
культури поведінки учнів»
– Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України №
1.4/18-3126 від 30.07.2010 «Про
формування відповідального ставлення до здоров'я дітей та учнівської молоді,
протидії ВІЛ/СНІДу та наркоманії».
2. Звернути увагу на наступні важливі
аспекти виховної роботи:
► Усунення багатьох проблем в
роботі з важкими підлітками, яке
може відбутися завдяки ґрунтовній роботі керівників виховного процесу щодо
надання методичного супроводу для класних керівників. Слід звернути увагу на
той факт, що спостереження розбіжності між високим рівнем освіти і культури
дорослих і низьким матеріальним рівнем їхнього життя стає головною причиною
появи негативних явищ у середовищі підлітків та єдиною метою життя стає
досягнення високого матеріального достатку. Профілактичну роботу по попередженню шкідливих звичок та
правопорушень серед учнів потрібно проводити з 6-12 років.
Звертаємо увагу на формування
відповідальної поведінки, включення учнів у активне трудове і громадське
життя, розширення їх соціальних зв’язків, усвідомлення їх місця і значення у громадському та шкільному житті.
Наступним педагогічним завданням сьогодення для класних керівників – розвивати
у підлітків вольову поведінку, використовуючи для цього емоційно привабливі
цілі, підтримувати їх наміри й уявлення про можливість досягти власного рівня
домагань. У підлітків у вольовому акті слабо ще представлена виконавська
частина. Очима підлітків основною причиною їх неуспішності в школі є лінощі.
Практика свідчить, що не менше значення має забезпечення пізнавальної
мотивації, розвиток інтересів. Підлітків характеризує легкість виникнення
переживань, емоційної напруги. Їм важко стримувати свої й радість, й горе, й
образу, й гнів. Їх емоції відрізняються ригідністю – інертністю, негнучкістю.
Підлітки "купаються ” у власному горі, або в почутті провини. Вони відчувають
задоволення від будь – яких переживань, відчувають потребу в сильних емоційних
насиченнях. Суперечливі прагнення, які виникають досить часто, ще більше
підсилюють загальний емоційний фон, і це веде до виникнення стану афекту.
Афективний стан може бути досить тривалим і виникати з незначного приводу.
Треба вчити підлітків володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх, говорити про
них, виявляти в культурних формах.
► Оновлення форм і методів морально-духовного
виховання школярів та формування системи життєвих цінностей, яке стає основою для формування особистості
дитини, її духовної культури. Формуванню моральних вчинків учнів приділяється недостатньо уваги, що призводить
до випадків безвідповідальності в поведінці,
його ізоляцію. Вчителі дуже часто
використовують авторитарний стиль відносин з учнями, що призводить до погіршання ставлення до
навчання, збільшення критичності відносно школи. Для того, щоб змінити ситуацію
необхідно, перейти до дружньо-ділових відносин, коли поряд з вимогами і
поданням прикладу власною поведінкою учням надається можливість висловлювати
власну думку, відмінну від думки вчителя, і відповідати за наслідки своїх
вчинків перед собою та іншими. Метою сучасної школи стає виявлення умов
ефективного формування моральної культури школярів. Керівники виховного процесу визначають рівень
опанування вихованцем морального досвіду суспільства, спроможність
цілеспрямовано й послідовної дотримуватись моральних цінностей, норм, принципів
та готовність до постійного самовдосконалення. Життєві цінності у сучасному
розумінні - це ідеї, норми, процеси, відносини матеріального і духовного
порядку, гідність особистості і її вчинків, моральні норми, принципи, ідеали,
поняття добра і зла, справедливості, щастя. Педагогу – вихователю слід
пам’ятати про цілеспрямоване засвоєння
та послідовного впровадження в життєдіяльність загальнолюдських
духовно-моральних цінностей; гуманності; ідеї миру; патріотизму, а також
формування в них таких якостей, як совість, чесність, справедливість,
порядність.
► Активізація
роботи з батьківською громадськістю, завдяки впровадженню активних форм взаємодії та
пропагуванню кращих педагогічних ідей та організації батьківської педагогічної освіти. Слід
звернути увагу на особливу виховну роль родини в формуванні особистості
учня, на визначення в середині сімейних
соціально-психологічних факторів, що мають виховне значення та активізацію
педагогічної освіти переглянути і доповнити методичний супровід цього напрямку
роботи та активно впроваджувати батьківський лекторій, всеобуч, індивідуальні
активні форми роботи з сім’єю.
►Активізація громадянської позиції школярів, замінити
культурно-споживацький і рекреативний типи дозвілля учнівської молоді, які
реалізуються у вигляді розваги, видовища та задоволення потреб спілкування у
неформальних групах, поширення способу проведення дозвілля у інформаційному
просторі Інтернету. Ефективність формування активної громадянської позиції
школярів значним чином залежить від застосування інноваційних педагогічних
технологій у позакласній виховній роботі, а саме розробки і реалізації
технології проектної діяльності, до якої залучаються не тільки учні, батьки та
вчителі, а й громадськість – представники державних органів влади та місцевого
самоврядування, правоохоронних органів, громадських організацій, засобів
масової інформації, культурно-освітніх закладів тощо.
Слід звернути увагу
на продовження активної методичної діяльності спрямованої на:
- методичний супровід виховного
простору;
- оволодіння новою системою
педагогічних знань про виховання;
- удосконалення форм і методів
методичної діяльності;
- збагачення педагогічного досвіду,
пропагування кращих педагогічних ідей, інновацій.
Тут допоможе
майстерня класних керівників (педагогів-організаторів). Алгоритм побудови
занять нескладний. Ведучий педагог «мастер» показує певний процес
і відображає його на практиці. Потім
учасники намагаються
відтворити засвоєний
матеріал у власній практичній
діяльності. «Мастер» і колеги присутні
на занятті. Далі йде самоаналіз, аналіз, а й можливо корекція.
Особливу увагу слід звернути на
організацію позаурочної виховної роботи.
Школа — це життєвий
простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе, тому виховна
робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і
проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і
педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства,
демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє
позакласна робота.
Позакласна виховна
робота — різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на
виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Її мета полягає у задоволенні
інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і
здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її
організації належить класному керівнику, який є передусім організатором
позакласних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої
на досягнення певної виховної мети), діє у співдружності з іншими педагогічними
працівниками школи. Одночасно він є ініціатором залучення учнів свого класу до
роботи гуртків, секцій у позашкільних закладах. Позакласна
виховна робота повинна бути спрямована на закріплення, поглиблення знань,
застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового
світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток
творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.
Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні
обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст
виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки,
культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування
бажання дітей, їх пропозицій).
Особливу увагу слід
звернути на діяльність класних керівників — педагогів, які постійно
спілкуються з учнями, впливають на них і
водночас працюють за предметною системою.
|
